Шведський бомж Курт Дегерман (Curt Degerman), який понад 30 років жебракував, збираючи порожні пивні банки, до кінця життя накопичив 12 млн шведських крон (близько $ 1,4 млн).

Після його смерті ці гроші залишилися у вигляді цінних паперів, золотих злитків і грошових купюрах. Статок Дегермана змусив зустрітися в суді його родичів, які до смерті безпритульного не сильно ним цікавилися.

Історія сталася в містечку Скеллефтеа. У місцевих жебрацьких колах Дегерман був відомий під прізвиськом "Курт-Бляшанка". Його життя нічим не відрізнялося від життя інших бомжів. Він харчувався залишками фаст-фуду, які знаходив на смітнику. Там же він знаходив собі одяг.

Велику частину часу він збирав банки з-під пива та інших напоїв, які згодом здавав. На відміну від інших бомжів, зароблені кошти Курт не витрачав на алкоголь і наркотики, а зберігав для інвестицій. Як з'ясувалося після смерті Дегермана, він вважав за краще вкладати кошти в акції найкращих компаній Швеції.

Курт Дегерман помер від серцевого нападу восени 2008 року в віці 60 років. Перед цим він склав заповіт, в якому заповів все своє майно двоюрідному братові, який іноді відвідував його. Ім'я родича шведська преса не розголошує.

Коли заповіт набув чинності, на подив усіх знайомих Дегермана з'ясувалося: після себе він залишив 8 млн крон ($1,1 млн) у вигляді акцій і інших цінних паперів на рахунку у швейцарському банку. Крім того, в банківському сейфі Дегерман зберігав 124 золоті зливки на суму в 2,6 млн крон ($ 300 тисяч). Крім цього, на рахунку бомжа в одному з банків Скеллефтеа знаходилося $6500, а в своєму будинку Дегерман тримав близько $450 готівкою.

На думку двоюрідного брата покійного, він зміг стати фінансовим генієм, регулярно читаючи газети. "Він ходив щодня в бібліотеку, тому що не купував пресу, - заявив родич Дегермана. - Там він читав Swedish Business Daily і Dagens Industri - так що він був досконально обізнаний про процеси на біржі".

Після смерті Дегермана його двоюрідному братові не вдалося успадкувати всі статки жебрака. У справу втрутився дядько загиблого, який проявив інтерес до родича тільки після того, як дізнався про його статки.