Прогуляйтеся шведським районом, і ви виявите, що в більшості будинків штори, якщо вони взагалі є, не задерті. Нехай найортодоксальніші лютерани вважають їх "диявольськими панталонами". Але навіть найсвітськіші шведи, як не дивно, не люблять фіранки.
Здається, що в багатьох шведських будинках їх узагалі немає, а ті, хто їх і вішає, залишає вікна завжди відкритими. Шведам, схоже, нічого приховувати.
За словами Юнаса Енгмана, куратора стокгольмського Північного музею, відсутність фіранок може пояснюватися тим, що Швеція відносно пізно досягла матеріального благополуччя.
Шведи, які проживають у сільській місцевості, лише наприкінці XIX століття почали вбудовувати вікна у свої оселі. А тоді понад 90 відсотків шведів жили в сільській місцевості.
"Я думаю, що найгрубіше і найжорсткіше пояснення відсутності фіранок у більшості шведських будинків полягає в тому, що у нас просто не було вікон. Текстиль хорошої якості був дорогим, а ми були бідними. Я не можу уявити бідного фермера або іншу людину в сільській місцевості, яка говорить: "Нарешті ми побудували будинок, тож давайте витратимо останні гроші на фіранки"", - розповів Юнас Енгман.
Але Мартін Краукліс, біограф німецького релігійного реформатора Мартіна Лютера, вважає, що відраза до фіранок може мати набагато глибше коріння в лютеранському християнстві Швеції.
"На початку лютеранської ери з церков виносили ікони та прикраси. Між 1550-1700 роками оздоблення приватних будинків також було більш суворими саме з релігійних причин. Тоді й з'явилася звичка не вивішувати фіранки", - каже Мартін Краукліс.
Традиційно в римо-католицькій церкві під час літургії завіси зачиняються, щоб приховати вівтар від парафіян, що дає змогу священикам виконувати наймістичніші частини ритуалу наодинці.
Таким чином, для Мартіна Лютера, чиєю метою було покласти край ролі священиків, як посередників між Богом і людьми, завіси вівтаря стали потужним символом того, що було неправильним у католицизмі.
Разом із презирством до будь-якої розкоші, фіранки стали також символом католицизму, якому опиралися послідовники шведського лютеранського пастора Ларса Леві Лестадіуса в 19 столітті. Вони їх навіть називали "диявольськими панталонами".
І не вони одні. Послідовникам лютеранського пастора 18-19 століть Генріка Шартау, який проповідував переважно на західному узбережжі на північ від Гетеборга, також було заборонено мати фіранки (і навіть квіти) на вікнах.
Може Краукліс має рацію в тому, що похмілля від лютеранства досі не минуло навіть у нерелігійних шведів?
Небажання задирати штори може також відображати бажання шведів показати, що їм нема чого приховувати.
Закриті штори у Швеції кидаються в очі. Люди можуть подумати: "Там щось відбувається, чого не повинно відбуватися? Що вони там роблять просто перед вікном?".
Запитання на сайті Quora говорить: "Як люди в скандинавських країнах вирішують "приватні моменти", не маючи штор на вікнах?"
Андреас Свенссон, геймдизайнер, написав у відповіді, що не заперечує проти того, що люди у Швеції іноді навіть мастурбують або займаються сексом із відкритими фіранками, хоча, мабуть, більшість шведів цього не роблять.
"Я бачив своїх сусідів, які займаються і тим, і тим кілька разів, і, чесно кажучи, це мене не дуже турбувало. Зрештою, вони усамітнюються в їхньому власному домі, і немає нічого аморального в тому, що вони там роблять те і так, як добре для них. Будинок за своєю суттю вважається особистим простором, а це означає, що ви можете займатися тим, що, можливо, є найбільш природним для вас", - написав він.
Чи може навіть ця більш радикальна відкритість мати релігійний підтекст? Чи можуть ці мимовільні ексгібіціоністи так показувати, що їм нема чого приховувати, що їхня сексуальна поведінка насправді "природна", а не якась похмура, таємна і збочена?
Можливо.
З іншого боку, є й інші, можливо, не менш переконливі пояснення.
Сванте Нордін, професор історії ідей в Університеті Лунда, пояснив залежність використання фіранок щільністю і товариськістю населення в різних країнах.
"Дім англійця - це його зáмок. Через це він будує стіни. Швед - самотня людина. На милі й милі нікого навкруги немає. Стіни не потрібні", - заявив він.
Ще однією, останньою, причиною шведів не задирати фіранки, може бути те, що Швеція темна і холодна більшу частину року, тому люди хочуть, щоб у їхніх будинках було якомога більше природного світла.
